Перейти до основного вмісту

«STREАМ-ОСВІТА, АБО СТЕЖИНКИ У ВСЕСВІТ

STREAM-освіта: що? де? коли?" | Інші методичні матеріали. STEM-освіта 

«STREАМ-ОСВІТА, АБО СТЕЖИНКИ У ВСЕСВІТ 

Ми розмірковуємо над тим, як змалку виховувати художника, танцівника, співака, вчимо дітей грати на різних музичних інструментах... Існує багато мистецьких гуртків та студій для дітей різного віку. А от як виховати інженера? На що варто звертати увагу, аби вчасно виявити таку обдарованість? І як підтримати інтерес до техніки? Адже саме ця професія одна з найбільш затребуваних усучасномусуспільстві.

Відповіді на ці запитання дають нові напрями освіти — STEM, STEAM, STREAM.

SТRЕАМ-освіта — базова сходинка у представленій моделі, найбільш багатогранна. Треба надати малюку можливість випробувати себе в різних галузях — побути співаком, актором, балериною, музикантом, науковцем, винахідником... При цьому варто уважно стежити за тим, що дитині найбільше подобається, що виходить краще, чим вона може займатися самостійно, і не примушувати до того, до чого в неї немає охоти.

Наш педагогічний колектив скористався досвідом колег К. Крутій та Т. Грицишиної, керівника Дошкільної Академії «Унікум» та взяв на озброєння програму «STREАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт», яка перебуває на стадії розроблення.

У центрі програми — дитина — обдарована особистість, тобто така, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіологічних особливостей, обирає свої дії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку.

Розвиваючи здібності, обдарованість дитини, вкрай важливо спрямувати їх у правильне річище — на користь добра. У пропонованій програмі це завдання реалізується завдяки цілісному соціально-психологічному проектуванню ланцюжка моделей-різновидів взаємодій педагога і вихованців, функціонування яких забезпечує прогресивне духовно-креативне зростання потенцій як дорослого,так і дитини.

Ґрунтом для розвитку пізнавальних здібносте малюка є розвиток його

сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей.

Напрями програми

Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру) матерії, а також про основні явища в неживій природіхімія (наука про будову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), географія (наука про Землю), медицина (наука про людський організм та його здоров'я).

Інженерне мислення — це мислення, спрямоване на розроблення, створення та використання технічних інновацій для досягнення найбільш економічних, ефективних і якісних результатів, а також для гуманізації виробництва й праці.

Технології: формування уявлень про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання й зберігання інформації та способи її обробки, здатності до формулювання творчих задумів, свідомого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток пізнавальної, художньої й технічної обдарованості, технічного мислення в процесі творчої діяльності, навичок володіння ручними техніками обробки матеріалів (папір, дерево, глина тощо); ознайомлення з інформаційно-ко-мунікаційними технологіями, ґаджетами; експериментування.

Читання і письмо: формування здатності розуміти зміст тексту; пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти; розвиток дрібної моторики, підготовка руки до письма.

Інженерія: проектування, наочне моделювання, конструювання.

Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-вжиткове мистецтво та дизайн); часові мистецтва (музика, література); просторово-часові (кіномистецтво, театр, танець).

Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка. Структура програми

Психолого-педагогічна характеристика дитини дошкільного віку.

Сенсорний розвиток — технології, читання і письмо. Інтелектуальний розвиток — природничі науки, математика. Розвиток творчих здібностей — інженерія, мистецтво.Шляхи реалізації STRЕАМ-освіти.

Пропонований інтегрований підхід до реалізації STRЕАМ-освіти дошкільнят суттєво відрізняється від традиційного комплексно-тематичного підходу в розподілі змісту освіти. Так, досліджуваний об'єкт або явище діти розглядають не відокремлено, а в комплексі з іншими предметами, явищами, подіями. Це сприяє встановленню причинно-наслідкових взаємозв`язків між ними, інтеграції освітніх ліній, об`єднаних єдиною темою. Такий підхід відповідає й психічним особливостям дошкільнят, для яких характерне домінування процесів інтеграції (синтезу) над процесами диференціації (аналізу) (М. Поддьяков, О. Поддьяков).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Український ігровий фольклор та його вплив на формування особистості дитини

Український ігровий фольклор та його вплив на формування особистості дитини Перші місяці життя немовляти...Над колискою схилилася мати і тихо наспівує ніжні мелодії колисанки, кожне слово якої переливається у кровинку дитини, стає надбанням. Таке емоційне спілкування матері з новонародженою дитиною через рідне українське слово, втілене у колисковій мелодії є прикладом єднання поколінь, постійного діалектичного взаємозв’язку минулого і прийдешнього. Такі мелодії заставляють кожного з нас подумки проникнути у прекрасний казковий світ дитинства. Дитячий фольклор як багатожанрова система  Становлення і розвиток українського дитячого фольклору В українській системі виховання споконвіку використовувалися фольклорні тексти, які є справжнім джерелом людської мудрості, виразником народного світогляду, скарбницею національної духовності. Значну їх частину становить дитячий фольклор. Поняття «дитячий фольклор» увійшло до науки порівняно недавно. Проте новизна терміну не пов’язана з пізні...

Сирена моя помічниця

 

Дитячий фольклор як засіб формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

Дитячий фольклор як засіб формування мовленнєвої   компетентності дітей дошкільного віку   Мовному розвитку дітей у народній дидактиці надається найбільшого значення. Цікаві дослідження в цьому напрямку були проведені вченим П. Бачинським. Він стверджує, що опанування першої мови малюком є особливою формою його діяльності, яка здійснюється завдяки власним зусиллям дитини і є найважливішим кроком в освоєнні нею життєвого простору. Це, безумовно, найважливіший інтелектуальний подвиг у житті людини. На думку вченого, позитивне емоційне спілкування матері з дитиною рідною мовою в перші роки життя - найпотужніший нейролінгвоекологічний чинник як вищих емоцій, так і інтелектуального розвитку дитини, що збагачує комунікативну функцію мови і створює основу успіхів її власних зусиль як особистості в процесі освоєння життєвого простору в суспільстві. Народна дидактика виробила свій погляд на мову як на динамічну систему, що не виникає у новонародженої людини автоматично, а фор...