Перейти до основного вмісту

Дитячий фольклор як засіб формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

  • Консультації для батьків - САДОВСЬКИЙ ЗДО (ЯСЛА-САДОК) "ВЕСЕЛКА"  БЛИЗНЮКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЛОЗІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІДитячий фольклор як засіб формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку 

Мовному розвитку дітей у народній дидактиці надається найбільшого значення. Цікаві дослідження в цьому напрямку були проведені вченим П. Бачинським. Він стверджує, що опанування першої мови малюком є особливою формою його діяльності, яка здійснюється завдяки власним зусиллям дитини і є найважливішим кроком в освоєнні нею життєвого простору. Це, безумовно, найважливіший інтелектуальний подвиг у житті людини. На думку вченого, позитивне емоційне спілкування матері з дитиною рідною мовою в перші роки життя - найпотужніший нейролінгвоекологічний чинник як вищих емоцій, так і інтелектуального розвитку дитини, що збагачує комунікативну функцію мови і створює основу успіхів її власних зусиль як особистості в процесі освоєння життєвого простору в суспільстві.

Народна дидактика виробила свій погляд на мову як на динамічну систему, що не виникає у новонародженої людини автоматично, а формується поступово. На думку М. Стельмаховича, дитяча мова є основним словесним засобом народної дидактики, який чи не першого дня допомагає немовляті пізнавати навколишній світ, входити в коло родинного спілкування. Особливим в дитячому мовленні є те, підкреслює вчений, що в ньому найчастіше сконцентровані саме ті звуки, які становлять основний фонд живої материнської мови. Дитяча мова створена й представлена в народній педагогіці як стимулюючий засіб, першоелемент мовного розвитку дітей.

Прекрасним стимулюючим засобом народної педагогіки є дитячий фольклор. Він охоплює словесну творчість дорослих для дітей, і включає в себе колискові пісні, пестушки, потішки, забавлянки, небилиці, казки, заклички, примовки, приспівки, ігрові пісні, лічилки. Окремо можна виокремити дитячу творчість - скоромовки, дражнилки. 

Дитина входить в мову саме через колискову пісню. В ній сповна розкриваються краса і велич усної мови. Народні колискові глибокі за змістом. Вони вчать любити рідну землю, батьків і працю, захищати правду, поважати старших. Вони виробляють у дітей слух і будять чуття мови, мелодики, створеної народом.

Н. Сивачук надає колисковим важливого значення в дитинознавстві, остільки у них віддзеркалювалися найглибинніші людські почуття та чесноти, які є творчістю жіночої поетичної душі, психологічним ґрунтом, на якому росте дитя. Спираючись на етнолінгвістичні дослідження лексики колискових пісень, педагог зазначає, що вони зберігають первинність мовної традиції, виступають оберегами з властивою їм сакральністю, словами-символами, завуальною чи ясною метою виконання: «Баєчки, баю кота» - зберігає старослов’янську форму. Від нього утворено слово балувати у значенні пестити, лікувати словом, замовляти. Відредагований віками підтекст колискових пісень є дослівним діалогом людини з Космосом. Мати-берегиня говорить з вищими силами природи, бавить дитину, люляє її, веде магічну гру-містерію.

М. Стельмахович викремлює такий жанр дитячого фольклору, який містить в собі елемент гри. До нього можна віднести віршики-пестушки та потішки. На його думку, пестушками дорослі супроводять перші рухи дитини. Вони багаті на мовно-сюжетні нюанси. Пестушки, вважав видатний вчений, тісно переплітаються з потішками - елементарними словесно- рухливими іграми з пальчиками, ручками і ніжками дитини. Наступним фольклорним жанром є забавлянки - пісеньки та віршики складного змісту, вже не пов'язані з грою. Своїм характером забавлянки нагадують маленькі казочки у віршах з особливим виділенням через діалоги різних причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами, що сприяє розвиткові в дітей уваги і логічного мислення. 

Для розвитку мовлення дітей можна також використовувати заклички, примовки, "заклички" походить від слова "закликати" - звати, просити, запрошувати, звертатися, як і "примовки" - від "примовляти", "приговорювати". Походження їх дуже давнє і пов'язане з язичницькою вірою у магічну силу людського слова, його здатність приборкувати навіть стихію природи. Він стверджує, що зародилися заклички та примовки в середовищі землеробів, тому й спрямовані вони до життєдайної землі, сонця і води. Їхній зміст тісно пов'язаний з календарним циклом сільськогосподарських робіт. Тому пісенні заклички і словесні примовки можна віднести до календарного фольклору.

Багаті на творчу фантазію дітей лічилки - віршики на шість, вісім, десять і більше рядків, за допомогою яких перелічуються гравці. Головним у лічилках є те, що там переважно фігурують слова на позначення лічби. Дидактичне значення їх полягає в тому, що вони в ігровій формі, легко, доступно й швидко підводять дітей до засвоєння числових понять у їх практичному застосуванні. Важливого значення педагогіка надає лічилкам, активному залученні дітей до словникового багатства рідної мови, загостренні чуття до смислових та інтонаційних барв живого слова.

Дитяче дозвілля породило свої жанри фольклору - скоромовки, дражнилки. Цікавою, веселою і захоплюючою словесною грою для дітей старшого віку є скоромовки - чудовий витвір народної логопедії. Вони складаються з жартівливих висловів, скомпонованих з важких для швидкого вимовлення слів, якими часто розважаються діти, випробуваючи свої орфоепічні можливості та вдосконалюючи власне мовлення. У народній дидактиці їх створено чимало.

Важливу роль у народній педагогіці відіграють прислів'я та приказки. На думку педагога О.Дейч, в них чітко сформульований ідеал виховання, визначено моральні якості, притаманні вихованій людині. В них зібрані конкретні правила культурної поведінки, викладені в дотепних формах, що полегшує їх усвідомлення. В прислів'ях прихована не лише мудрість, вивірена сотнями поколінь, багатовікові роздуми і спостереження, піклування про людей та взаємини між ними, а й чарівна привабливість рідної мови, поетичний геній народу.

Окрасою народної дидактики стали загадки, які є засобом розвитку уважності, кмітливості, тямущості, випробування розумових здібностей дитини. Кожна загадка несе в собі елемент гри, що збуджує уяву того, хто має її відгадати, розвиває художнє мислення.

М.Стельмахович розкриває загадку, як короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба впізнати, відгадати. На його думку, цікава загадка завжди міцно вкарбовується у дитячу пам'ять, збагачує знання і перевіряє рівень інтелектуальної підготовки, спонукає до різноманітних розумових операцій - аналізу, синтезу, індукції, дедукції і порівняння, учить мислити, логічно обґрунтовувати свої міркування, будить емоційні переживання, привчає до розумової праці, виробляє уважність, спостережливість, кмітливість, тямучість, збагачує мову, розвиває пам'ять, уяву. Кожна загадка - це своєрідний урок мислення. 

Отже, виховання особистості з високими інтелектуально-творчими, духовно-моральними можливе лише за умови використання кращих здобутків народної педагогіки, серед яких вагому роль відіграє дитячий фольклор як джерело розвитку мовлення, мислення, естетичних почуттів дитини. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПИТИ ПРОСТУ, ЧИСТУ ВОДУ КОРИСНО Й НЕОБХІДНО!

  ПИТИ   ПРОСТУ, ЧИСТУ   ВОДУ   КОРИСНО   Й   НЕОБХІДНО! Сучасні батьки уникають давати дітям звичайну воду та роблять вибір на користь лимонадів, соків та спеціальних ізотонічних напоїв Коли батьки дають дітям пити щось, крім води, то «завантажують» в них набагато більше цукру, ніж ті отримували будь-коли протягом людської історії. Цей надлишок цукру в ранньому віці призводить до того, що вони й надалі споживають багато цукру, і в результаті піддають серйозному ризику своє здоров'я. Чи є щось добре у фруктовому соку? Звісно є. Але ті ж вітаміни і мінерали містяться у великих кількостях - причому поряд з харчовими волокнами та іншими поживними речовинами - у цілих фруктах. Дитина, яка не отримує фруктового соку, але має можливість їсти фрукти, нічого не втрачає. А для вгамування спраги чудово підійде звичайна питна вода без жодних добавок. Скільки води пити дитині Якщо вода має для нас таке велике значення, виникає питання: чи достатньо п'є моя дитина? Ніхто не може

«Розвиваємо логіку дітей вдома» Консультація для батьків

«Розвиваємо логіку дітей вдома» Консультація для батьків Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять, індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних т сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання - це завдання найближчих їй людей а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям. Навчання дошкільника математики - це передусім не накопичення у нього математична знань та елементарних уявлень про число, множину, геометричні фігури, лічбу, класифікація вимірювання, орієнтування у просторі і часі, а формування логіко-математичної компетентності - тобто вміння застосовувати ці знання у повсякденному житті. Процес цей має бути неперервним, цілісним і наскрізним, тобто здійснюватися не лише на відповідних заняттях чи під час перебування дитини у дошкільному закладі, а повсякчас: вдома, на прогулянці, на відпочинку. А

Тіньовий театр своїми руками