Перейти до основного вмісту

«Використання спадщини В.О.Сухомлинського у формуванні екологічної свідомості дітей дошкільного віку».

Абетковий покажчик творів Василя Сухомлинського на Малій Сторінці - Мала  Сторінка"Використання спадщини В.О.Сухомлинського у формуванні екологічної свідомості дітей дошкільного віку».

В екології природи й екології душі - єдиний шлях.

Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Увесь світ зіткнувся з глобальною екологічною кризою. Ця проблема потребує негайного вирішення. Тому серед багатьох напрямів навчально- виховної роботи з дітьми дошкільного віку екологічна освіта набуває дедалі більшої актуальності.

В.О. Сухомлинський довів, що природа сама собою не виховує, виховує лише активна взаємодія дитини з нею. Великий педагог вважав, що самих екологічних знань з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці, недостатньо. Важливо, щоб вихованці брали участь у збереженні і збагаченні природи рідного краю, тільки у цьому разі у них сформуються необхідні уміння і навички, розвинеться відповідальне, бережне ставлення до навколишнього середовища.

Саме тому, необхідність використання педагогічної творчої спадщини В.О.Сухомлинського з метою удосконалення процесу екологічного виховання дітей у дошкільному закладі зумовила вибір теми досвіду «Використання спадщини В.О.Сухомлинського у формуванні екологічної свідомості дітей дошкільного віку».

Метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у вихованців міцних екологічних знань, розуміння та органічного взаємозв'язку і єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії, виховання особливої відповідальності за стан навколишнього середовища. І тільки з дитячих років, коли маленькі душі як губка, втягують у себе знання, слід прищеплювати і виховувати в дітях екологічно чистий світогляд.

Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Своє завдання ми вбачаємо в тому, щоб сформувати мислення та екологічну культуру кожної дитини, навчити молоде покоління жити за законами природи. Дитячий садок відкриває для цього неабиякі можливості, бо саме тут, в цьому віці, у дітей закладаються основи інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для формування екологічної свідомості.

Розкрити перед дитиною красу природи і навчити побачити її справа складна. Для цього вихователь сам повинен вміти жити в гармонії з природою, а діти повинні бути готові наслідувати кожен його рух. Вони дуже спостережливі і уважні до слів вихователя, добре відрізняють позитивне і негативне в діях дорослих. Екологічна вихованість, щира любов до природи означає не тільки певний душевний стан, сприйняття її краси, а й її розуміння і пізнання. Таким чином, найважливішою умовою успішної реалізації екологічного виховання є створення середовища, в якому дорослі особистим прикладом демонструють дітям правильне ставлення до природи і активно, у міру своїх можливостей, разом з дітьми беруть участь в природоохоронній діяльності. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Український ігровий фольклор та його вплив на формування особистості дитини

Український ігровий фольклор та його вплив на формування особистості дитини Перші місяці життя немовляти...Над колискою схилилася мати і тихо наспівує ніжні мелодії колисанки, кожне слово якої переливається у кровинку дитини, стає надбанням. Таке емоційне спілкування матері з новонародженою дитиною через рідне українське слово, втілене у колисковій мелодії є прикладом єднання поколінь, постійного діалектичного взаємозв’язку минулого і прийдешнього. Такі мелодії заставляють кожного з нас подумки проникнути у прекрасний казковий світ дитинства. Дитячий фольклор як багатожанрова система  Становлення і розвиток українського дитячого фольклору В українській системі виховання споконвіку використовувалися фольклорні тексти, які є справжнім джерелом людської мудрості, виразником народного світогляду, скарбницею національної духовності. Значну їх частину становить дитячий фольклор. Поняття «дитячий фольклор» увійшло до науки порівняно недавно. Проте новизна терміну не пов’язана з пізні...

Сирена моя помічниця

 

Дитячий фольклор як засіб формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

Дитячий фольклор як засіб формування мовленнєвої   компетентності дітей дошкільного віку   Мовному розвитку дітей у народній дидактиці надається найбільшого значення. Цікаві дослідження в цьому напрямку були проведені вченим П. Бачинським. Він стверджує, що опанування першої мови малюком є особливою формою його діяльності, яка здійснюється завдяки власним зусиллям дитини і є найважливішим кроком в освоєнні нею життєвого простору. Це, безумовно, найважливіший інтелектуальний подвиг у житті людини. На думку вченого, позитивне емоційне спілкування матері з дитиною рідною мовою в перші роки життя - найпотужніший нейролінгвоекологічний чинник як вищих емоцій, так і інтелектуального розвитку дитини, що збагачує комунікативну функцію мови і створює основу успіхів її власних зусиль як особистості в процесі освоєння життєвого простору в суспільстві. Народна дидактика виробила свій погляд на мову як на динамічну систему, що не виникає у новонародженої людини автоматично, а фор...